Далеко не всі вулиці Херсона мають таку цікаву та довгу історію як Богородицька. Вона мала декілька назв, на ній були розташовані різноманітні важливі міські об’єкти, будинки, у яких жили відомі тогочасні херсонці. Більше інформації – на сайті kherson-future.com.ua.
Ця херсонська вулиця розташована у Суворовському та Корабельному районах, вона пов’язує проспект Ушакова з Корабельною площею. Саме на цій вулиці були знайдені реальні свідчення, які підтверджують, що ці місця були пристосовані для життя людиною вже дуже давно. Серед знахідок є кам’яна сокира епохи бронзи, а також уламок плитки, на якій міститься грецький напис ранньовізантійського періоду.
Історичні відомості про східну частину вулиці
Вулиця Богородицька почала своє формування у кінці XVIII ст. Вперше її можна побачити на проєкті передмістя, датованому 1779 роком.
Вулиця довгий час була поділена на дві частини – східну та західну. Східна частина у першій половині XIX ст. була забудована та стрімко розвивалася. Тоді вона отримала назву Богородицької. Це пов’язано зі старообрядницьким храмом Пресвятої Богородиці.
Формування вулиці завершилося у другій половині XIX ст. Але попри це, східна та західна її частини ще довго мали окремі назви та згадувалися містянами як різні об’єкти.
У 1927 році ця вулиця отримала нову назву – Червонофлотська, яка пробула з нею до 2013 року. Потім їй повернули історичну назву – Богородицька.
Історія західної частини вулиці Богородицької
Західна частина вулиці обживалася значно повільніше, ніж східна. Вона зафіксована на плані Херсона середини XIX ст., де записана як вулиця Болотяна. Таку назву вона отримала, позаяк розташовувалася у низині та часто затоплювалася. Містяни постійно жалілися на те, що там майже ніколи не буває сухо. І хоча незабаром там була побудована спеціальна загороджувальна дамба, вулиця все одно затоплювалася, хоча вже й менше.
Західна частина вулиці деякий час називалася також Волохинською, на честь Івана Волохина, який в середині XIX ст. був міським головою Херсона. Він запам’ятався тим, що на місці колишніх боліт створив справжній сад. У народі його називали «Волохинським».
Родина міського голови мала власний будинок на цій вулиці. Там пізніше винаймала квартиру родина Бурлюків, у яких гостювали у Херсоні відомі письменники та художники.
На початку ХХ ст. відбулися деякі зміни у зовнішньому вигляді вулиці. Її вимостили гранітом, там з’явилося багато одноповерхових будинків. Слід зазначити, що проживали на цій вулиці люди небагаті. Якщо була б змога повернутися у ті часи та поглянути на цю вулицю, то вона нагадувала б якесь село з невеликими будинками та дерев’яними парканами. Більш гарно та багато виглядали споруди, розташовані ближче до вулиці Воронцовської.
Вулиця Волохина у 20-х рр. XX ст. була перейменована на Пролетарську. Пізніше – була об’єднана з вулицею Червонофлотською.
Які будівлі та міські об’єкти розташовувалися на вулиці Богородицькій
Будинок під номером 1 на вулиці Богородицькій колись був переповнений дитячим сміхом та безтурботним галасом, адже там розміщувався дитячий санаторій «Дніпро». Побудовано цю споруду у 20-х рр. XIX ст. у стилі класицизму.
Колись на цій херсонській вулиці було відоме духовне училище, до якого приїздили вчитися з інших країн. Воно розташовувалося у будинку №7.
Також на цій вулиці було повітове училище та клуб туристів, який користувався популярністю. У будинку №38 жив міський голова Волохин.
Близько чотирьох років на цій херсонській вулиці жила відома жінка, яка стала офіцером у Російській імперії та демонструвала значні успіхи у свій справі – Надія Дурова. Вона зі своїм батьком, офіцером російської армії проживала у будинку №36.
Схарактеризувати вулицю Богородицьку декількома словами не так і просто. На ній розміщувалися різнопланові міські об’єкти, структури, підприємства, освітні заклади. Там були й одноповерхові скромні будівлі, й більш сучасні житлові споруди, які з’явилися у середині ХХ ст. На вулиці Богородицькій розташовувалися й гуртожитки для студентів училища, фармацевтична фабрика, контрольно-аналітична лабораторія тощо. Цю вулицю Херсона можна назвати багатогранною та різноплановою.
Греко-Софійська церква та Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирок»
На вулиці Богородицькій у Херсоні розташовано аж два храми, які слугують її прикрасою. Перший із них – це Греко-Софійський храм, пам’ятка архітектури національного значення. Його можна побачити за адресою вул. Богородицька, 11.
Ця церква вважається однією з найстаріших і водночас найгарніших споруд Херсона. Її красою, витонченими архітектурними деталями захоплювалися такі визначні люди як О. Суворов, Г. Потьомкін, Ф. Ушаков тощо.
Будівництво церкви тривало 5 місяців. Усі роботи були закінчені 1780 року. Споруда побудована в стилі базиліки, виглядає вишукано та радує очі містянам. Варто зазначити, що це – єдина базиліка у місті, будівля яскраво вирізняється своїми архітектурними особливостями з-поміж інших релігійних об’єктів такого плану у Херсоні. Інтер’єр цієї церкви не менш цікавий. Там зберігся настінний живопис у вітрилах, витончене різьблення, на яке варто поглянути хоча б один раз.
У дворі цієї херсонської церкви є дуже гарна дзвіниця, один із ярусів якої прикрашений скульптурами апостолів Марка, Луки, Іоанна та Матфея.
Цінність цій незвичайній споруді додає й те, що там є грецький дерев’яний іконостас, якому налічується більш ніж 400 років.
Інший храм, розташований на цій же вулиці має назву Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирок». Саме на його честь і названо вулицю. Вперше храм було помічено на плані 1792 року. Але тоді його було зафіксовано як купецький склад.
Церква функціонувала до 1930 року, потім там знаходилися майстерні та спортивна зала однієї з херсонських трудових шкіл.
Споруда побудована у стилі класицизму, виглядає стримано, але гарно.
Тому тим, хто ще не бував на вулиці Богородицькій, буде на що подивитися там. Гуляючи по ній, одразу зрозуміло, що вона має довгу та цікаву історію. Про це свідчать не лише деякі старі будинки, які змогли зберегтися, але й пануюча там атмосфера.
