У 19 столітті херсонці вперше познайомилися з авіацією. З того моменту в місті розпочалися показові польоти. Практично всі були вдалими, проте не обійшлося й без падінь літаків. Перша авіакатастрофа літального судна в Херсоні сталася неочікувано, винна в усьому виявилася погода. Детальніше про авіакатастрофу, читайте далі на kherson-future.com.ua.
Спочатку була повітряна куля
Місцева газета «Південь» досить часто на своїх сторінках повідомляла людям важливі події у місті. Так було, й коли вперше людина піднялася в небо на повітряній кулі. І сталася ця неординарна подія в житті Херсона на межі віків, коли у місто зі своїми гастролями приїхав відомий на весь світ «демонстратор» Юзеф Древницький.
У нашому місті чоловік здійснив 2 польоти на повітряній кулі, наповненій гарячим повітрям. У топці горіла заготовлена солома, а над великим натовпом, що стояв на алеях, галявинах парку, здійнялася в небо велика, сіра куля діаметром 30 аршин. Її стримували канатами солдати місцевого гарнізону. Політ відбувся від центральної алеї Олександрівського парку на початку листопада 1899 року, повідомляється на сайті http://mycity.kherson.ua/.
Велика підготовка
Все ж примітивна куля, наповнена гарячим димом, не йшла в жодне порівняння з важким літаком. На початку 19 століття в небі над нашим містом зрідка з’являлися повітряні апарати, які містяни сприймали неначе якесь диво. У 1910 році після першого повітроплавного з’їзду в Херсоні, який провели в Одесі, пішов слух, що до міста везуть аероплан. Розібраний літак доставили на пароплаві до Херсона в жовтні.
Це був легкий спортивний аероплан системи «Фарман», потужність якого складала 60 кінських сил. Цінний вантаж відомого на той час авіатора Миколи Костіна супроводжував технік одеського аероклубу.
Під пильним наглядом пілота та техніка, з великою обережністю, частини літального апарату перевантажили на підводи і в супроводі хлопців повезли вулицями міста до відведеного місця. Перші польоти мали відбутися на північній околиці Херсона.
Кілька днів витратили на складання літака та апробацію двигуна. Причому цілодобово навколо легкого імпровізованого ангару метушилися в підготовці люди.
Місцева газета «Південь» писала, що 19 листопада 1910 року о 13:00 годині дня відбудеться політ авіатора-пілота паризького аероклубу Костіна. До програми входять: польоти на висоті з віражами, крім цього, з публіки оберуть одну людину, яка підійметься в небо разом з пілотом. Ціна за квиток з благодійним збором складала 3 рублі.
Невдалий політ
Настав день польоту, погода була поганою. Всьому перешкоджав поривчастий вітер. Готовий до польоту аероплан кінською тягою доставили на злітне поле, прив’язали канатами до стовпа. Минула вже 4 година, проте літак стояв на місці. Авіатор і технік лагодили двигун, який не хотів запускатися. Люди почали викрикувати своє незадоволення, всі втратили будь яку надію, що політ відбудеться.
Аероплан швидко розбігся і гарно злетів у небо. Натовп радісно вигукував. Політ на висоті 300 метрів тривав близько 15 хвилин. Перша програма вважалася виконаною.
Наступним номером демонстрації програми були польоти із пасажиром на борту. Всі учасники заходу тягли жереб на право стати авіапасажиром. Його отримали сестри Широцькі. Проте в останній момент вони відмовилися від участі, тому місце пасажира в кабіні літака зайняв Рюмін.
Нічого не передбачало біди, майже біля землі різкий порив вітру задер хвіст літака. Авіатор хотів обминути повітряну канаву, що виявилася на шляху судна, заклав крутий віраж. Проте, втратив управління, літак з силою врізався в землю. Люди кинулися до місця аварії. Рюмін виявився неушкодженим, відбувся незначними подряпинами. З Костіним справи були трішки гірші. Від пережитого стресу чоловік отримав психологічну травму. Літак відвезли пароплавом до Одеси, втім ремонту він не підлягав.
