19 січня у Херсоні традиційно святкували Водохреща. Щоправда, цього року сміливців попірнати у крижану воду виявилося зовсім небагато. Навідміну від охочих подивитися на таке унікальне “шоу”, які заполонили собою увесь берег. Більше на сайті kherson-future.com.ua.
Але як з’явилася традиція?
Саме водохреща – християнське свято, яке відзначають віряни 19 січня . За Біблією, у цей день спустився янгол під час Хрещення і люди почули голос з гори. Він оголосив, що Ісус Христос – месія усього людського роду.
Саме ж водохреща пішло з того, що у той же день Ісус Христос купався у Іордані. Щоправда, навідміну від свого походження, саме свято у нас вібрало в себе і язичницькі традиції.
Традиції
Але християнських обрядів, своєю чергою не мало. Серед них так звана “голодна кутя”, або як її ще називають “другий святвечір”. Так, у день, напередодні Водохреща, віряни нічого не їдять. А вечеряти за стіл сідають тоді, коли “покажеться” перша зоря. І навіть тоді їдять пісні страви:кутю, вареники з капустою, гречані млинці, а по завершенню, мають покласти усі ложки в одну тарілку та накрити шматком хліба. Вважається, що це допоможе зробити рік добрим на врожай.
Язичницькі обряди
Деякі місцеві традиції по всій Україні мають язичницьке коріння. Так, наприклад, історик Антоній Мойсей, у своїх працях згадує про обряд Водохреща на Буковині. Під час нього вигнання злих духів і хвороб здійснюється шляхом пострілів з пістолів, а також розпалюванням вогню.
Та й навіть сам обряд купання називають “міксом християнських і язичницьких традицій”. Наприклад, історик Іван Калинський зазначив, що клімат біля Йордану не дозволяє річці замерзнути, а тому й купатися в ополонках там не можна. Натомість, він зазначає, що сучасне водохреща частково нагадує давньоязичницький обряд “очищення”.
Купання
Купання ж, стали справжнім символом водохреща. Вони є своєрідною згадкою про події, записані в Біблії. Перед ними на місце приїжджають священики і освячують водойму(наприклад, річку). Якщо ж вона покрита льодом, з нього видолбюють ополонку у вигляді хреста а саму фігуру хреста з льоду ставлять поруч. На честь цього свята, як для інших церковних свят православного обряду є своя приказка. “Христос охрестився!” – так той, хто каже ніби сповіщає співрозмовника про благу вість. Він, своєю чергою, має відповісти “У річці Йордан!”. Так співрозмовник має “прийняти звістку”. Херсон також активно приймав участь у святкуваннях. Святкування минулих років це підтверджують.
За думкою істориків, така традиція бере початок з часів Хрещення Русі Володимиром Великим(кінець Х ст.). Тоді, за літописом, князь особисто купався у річці, а потім примушував киян робити так само.
Священнослужителі говорять, що вода у церковні свята набуває особливої сили, а тому допомагає боротися з хворобами, а також виганяти нечисту силу.
Але навіть якщо ви дуже бажаєте прийняти силу священної води, але не можете купатися – є й інші способи. Зокрема, віряни кажуть, що достатньо може бути й окропити людину, або навіть просто дати їй попити цю священну воду.
Минуло більш ніж 1000 років, але херсонці зберегли цю чудову традицію. На набережній міста зібралося безліч людей. Звісно, купався далеко не кожен, але сама наявність людей говорить про те, що свято й досі живе і має пошану народу.
