Вівторок, 19 Березня, 2024

Старі ринки Херсона

Ринок у кожному місті – це і місце для щоденних балачок на різні теми, і бюро міських новин, і спосіб відчути себе частиною міського суспільства, і об’єкт, де можна знайти купу цікавих товарів. Більше подробиць – на сайті kherson-future.

Історія ринків у Херсоні дуже цікава та зможе розповісти детальніше про життя міського населення XVIIІ-XX ст. У різні історичні періоди у місті нараховувалося 7 ринків, які мали свої відмінні особливості. Вони змінювалися, переміщалися, ненадовго закривалися, а потім знову відкривалися тощо. Позаяк кожен із ринків вартий уваги й має специфічні риси функціонування, буде правильним рішенням розглянути кожен із них окремо.

Рибний

У XVIII-XIX ст. ринки у Херсоні були найбільшими об’єктами антисанітарії, і найбільшим із них був Рибний ринок. Місцеві жителі весь час жалілися на тамтешню жахливу чистоту, а точніше на її практичну відсутність.

Цікаво, що найбільше скарг надходило не на адресу риби, її якості та запаху, а на туалет, який розміщувався на самому ринку та звідки розносився неприємний сморід. Скаржилися на це і покупці, і самі продавці, адже це теж впливало на їхній прибуток за день.

Така картина яскраво демонструє роботу санітарних служб у Херсоні. Практично ніхто не слідкував за чистотою на ринках і такому питанню відводилося останнє місце у переліку важливих справ.

Сама назва ринку говорить про те, що там херсонці могли знайти для себе різноманітні рибні продукти. І хоч сморід відлякував деяких із них, все ж знаходилося багато охочих придбати собі рибку.

У майже всі історичні періоди Рибний ринок у Херсоні просто заворожував різноманіттям риби, яка там продавалася. Це була не лише дніпровська риба, але й мешканці Азовського та Чорного морів: кефаль, осетер, севрюга, сартан, анчоуси тощо.

Розглядаючи ціни, слід зазначити, що вони були цілком прийнятні. Наприклад, кілограм коропа коштував 35 копійок, сома – 40, карася – 10, а фунт червоної ікри можна було придбати за 3 рублі.

Дещо облагородили Рибний ринок лише у 1891 році. Тоді там замостили площу, зробили рибний павільйон, близько 20 дерев’яних навісів для дрібної торгівлі та багато рибних лавок під залізним дахом. Таке будівництво обійшлося місту в понад 39 тисяч рублів, але це дозволило збільшити грошові надходження від продажу риби у міську казну в цілих три рази.   

Забалківський

Жителі Забалки знаходилися далеко від центру міста та інших ринків. Тому вони вирішили облаштувати торгівлю на своїй території, де б змогли і продавати самі, і купувати щось в інших.

Жителі неодноразово подавали прохання до влади відкрити такий об’єкт, але лише у 1853 році вони отримали бажаний офіційний дозвіл. Але й попри його наявність, Дума розпорядилася збудувати там декілька торгових лавок лише у 70-х рр.

Цей ринок теж не можна було назвати чистим, адже розташування Забалки давало про себе знати. Продавці та покупці часто просто тонули в купі грязюки, яка особливо поширювалася у дощові дні та тоді, коли надворі відчувалася сирість. А коли ж було сухо, то іншою проблемою ставала пилюка, яка здіймалася наче величезна хмара від легенького подиху вітру.

Як вже було зазначено, торгували там місцеві жителі. Інколи приїздив хтось із сусідніх населених пунктів, але це було дуже рідко та й привозили вони небагато товару.

Діяльність на Забалківському ринку розпочиналася рано вранці, але закінчувалася вона набагато раніше, ніж на інших міських ринках. Там можна було купити дніпровську рибу, яку привозили самі рибалки ще вдосвіта. Було багато і м’яса, гори овочів і фруктів, чимало різноманітної молочної продукції. Окрім того, на цьому ринку покупці мали можливість придбати будівельні матеріали, всілякі духмяні трави, одяг, взуття.

Ледачий

Одним із найстаріших ринків був Ледачий. Він також мав й іншу назву – Грецький, адже він розташовувався у Грецькому передмісті. Значний відсоток жителів, які там проживали складали грецькі купці.

Він був дуже популярним серед міського населення, адже його асортимент влаштовував переважну більшість покупців. До того ж місце розташування було доволі вигідним і доступним для багатьох херсонців.

Якщо говорити про ціни, то наприкінці XIX ст. на Ледачому ринку фунт білого хліба коштував 5 копійок, бубликів – 1 копійку, м’яса – 16 копійок тощо. Тобто ціни були доволі низькими, навіть жителі з маленьким заробітком могли знайти для себе товари відповідної якості та ціни.

Привоз

Головним же міським ринком був Привоз. Він займав велику територію, яка складала понад 7 гектарів. Ринок отримав таку назву через те, що туди приїздило багато продавців з сусідніх населених пунктів. Цей міський об’єкт був не тільки місцем купівлі різноманітних товарів, але й дзеркалом, яке показувало соціально-економічні відносини різних суспільних верств Херсона.

На Привозі можна було побачити і розкішних панянок у вишуканих сукнях, і відомих колекціонерів, і місцевих багачів, і бідняків, і представників звичайного міського люду.

Саме на цьому ринку можна було знайти все, що душі заманеться. Це і безліч овочів і фруктів, різноманітні соління, пшениця, овес. Майстри продавали свої товари – скрині, ложки, глечики, жіночі прикраси.

Прогулюючи по цій території, майже завжди можна було зустріти різноманітних шахраїв: крадіїв, циганок із їхніми передбаченнями майбутнього, азартних гравців у різні місцеві ігри тощо.

Торгівля там стихала поступово, ближче до вечору. І першими залишали цей торговий пункт ті, хто приїздив із сусідніх околиць, адже їм потрібен був час, аби дібратися до своїх домівок.

Як центральний ринок Привоз діяв до 1930-х рр. Тоді його перемістили в інше місце та дали відповідну часу назву – Червоний ринок.

Ринок на Військовому форштадті

Ринок на Військовому форштадті з’явився ще у XVIII ст. Місцеві цей район називають «Воєнка». Ринок займав там невелику незамощену площу на вулиці Базарній і Хороводній. Оскільки він був не облаштований відповідним чином, продавці жалілися на різні недоліки, на відсутність спеціальних лавок для торгівлі, зовсім скоро у жителів району з’явилася ідея перенести кудись його.

На прохання численних мешканців Військового форштадту ще у 1891 році влада відгукнулася, хоча минув десяток років. Ринок перенесли на так звану Ново-Базарну площу, але й тут торгівля не задалася. Там збудували лавки, було зручно, але продавцям було не вигідно продавати там. Тому вся торгівля здійснювалася на старому місці.

Перелік товарів, які там продавалися, був доволі великим. Це і м’ясо, і птиця, і овочі, і молоко, і зелень, і багато чого іншого. Але на цьому ринку продавалися лише продовольчі товари. Тобто за сукнею чи взуттям варто було йти до іншого місця. Ринок існував до середини ХХ ст.

Зелений і Польський

Про ці два ринки у Херсоні зібрано найменше інформації. Відомо, що на Зеленому ринку можна було придбати лише овочі та фрукти. Вранці покупці могли спостерігати цілі овочеві та фруктові піраміди, а ввечері територія ринку вже пустувала. Чимало херсонців скуповували овочі, фрукти, засолювали їх у величезні бочки, щоб потім їсти самим або ж іти продавати на ринок.

Про Польський ринок ще менше свідчень. Він не користувався значною популярністю, там був значно менший вибір товарів, ніж на Привозі чи на Рибному ринку. Але ціни були доступними, тому деякі херсонці все ж купували там для себе різноманітну продукцію.

Таким чином, у Херсоні XVIII-XX ст. існувало сім ринків. Кожен із них має свою історію та характеристику. Зовсім інша історія ринків розпочинається з середини ХХ ст. Деякі були закриті, інші перенесені, була прийнята зовсім інша ринкова система.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.