На початку 20 століття херсонський комітет із посилення військового флоту на «добровільні пожертвування» займався будівництвом бойових кораблів. Організація щороку поповнювала флот новими суднами. Детальніше про розробку та будівництво військових кораблів, читайте далі на kherson-future.com.ua.
З чого все починалося?
З 1905 по 1907 рік комітет побудував і здав у експлуатацію понад 20 військових корабля та 3 підводні човни. Всі кошти, які вдалося зібрати, були витрачені на розробку та будівництво турбінного міноносця «Новик».
Відразу після випробування судна, комітет створив технічні умови, за якими будівництво міноносців такого типу здійснювали на невеликих приватних заводах. Збирати військові кораблі для Чорноморського флоту вирішили неподалік місця їхньої майбутньої служби. Для цього було обрано херсонський завод Вадона, повідомляється на сайті http://mycity.kherson.ua/.
Швидке будівництво
Потужностей для будівництва міноносців на зводі Вадона не вистачало. Тому підприємець подав зяву до Міської думи про оренду на пустельному березі Карантинного острова. Вже в травні 1913 року до Херсона водним шляхом було відправлено обладнання для міноносця «Щасливий». Восени 1913 року на новій судноверфі Вадона заклали корпуси «Щасливого», «Швидкого».
Будівництво велося досить швидкими темпами, на початку березня 1914 року на воду пустили перший херсонський міноносець «Щасливий». Далі відбулися ходові випробування і влітку 1915 року в розпал бойових дій на Чорному морі 3 херсонських кораблі увійшли до мінної бригади Чорноморського флоту. Завдяки нашим міноносцям вдалося здобути блискучих перемог над німецько-турецьким флотом у Першій світовій війні.
Остання війна
У період революційних часів, міноносець «Швидкий», «Щасливий» пішли до Севастополя, де їх захопили гітлерівці. У травні 1918 році над суднами було піднято кайзерівьский прапор. Але через півроку після цієї події у Німеччині відбулася революція, німці відправилися на Батьківщину, залишивши полонені кораблі англо-американцям, ті передали їх Денікіну та Врангелю.
У 1920 році, коли білогвардійці з іноземними союзниками залишали Крим, забрали з собою до Констянтинополя весь флот, у тому числі й херсонські міноносці. Звідти кораблі перевели до бази Бізерта в Тунісі. Під час буксирування за поганої погоди, «Щасливий» затонув у Егейському морі. У Севастополі залишився «Швидкий», який підірвався на міні та був затоплений.
У 1923 році корабель «Швидкий» підняли з дна та відбуксирували до Миколаєва. Там його відновили. У 1927 році судно приєдналося до дивізіону ескадрених міноносців. Корабель був названий на честь Михайла Фрунзе.
Понад 14 років у складі Чорноморського флоту міноносець “Фрунзе” охороняв водні береги України. З дружніми візитами заходив до берегів Туреччини, Балканського півострова. У роки Другої світової війни під час окупації німцями Одеси, на допомогу місту прибув «Фрунзе».
В перший день після прибуття він вступив у бій, вів нещадно вогонь по противнику. У серпні 1941 року кілька суден разом з «Фрунзе» провели успішну операцію зі знищення батареї супротивника в селі Нова. Під час бою снаряд ворога потрапив у корабель. Через це у районі машинного відділення утворилась велика пробоїна. Втім вибух зовсім не порушив механізми корабля і не вивів його з бою. Ушкоджене судно залишилося серйозною бойовою одиницею.
Історія легендарного корабля збудованого в Херсоні закінчилася 22 вересня 1941 року у районі Тендровської коси. Корабель атакували німецькі бомбардувальними. Вибухом було знищено ходовий міст, вбито капітана корабля. Корабель різко втратив швидкість, екіпаж зміг вивести судно на мілководдя Тендровської коси. Зі 110 членів екіпажу міноносця вижила лише половина. У жовтні 1941 року затонулий міноносець «Фрунзе» був виключений зі складу Військово-Морського флоту.
Восени 1971 року на честь 30-ти річчя загибелі судна, ентузіастами миколаївського клубу підводного пошуку «Садко» було установлено на пустельному березі Тендровської коси пам’ятник. Великий, семи метровий шпиль із бронзовою зіркою.
