Четвер, 23 Червня, 2022

Найвідоміші легенди Херсонщини

Кожне українське місто, регіон, так чи інакше, має якісь свої легенди та містичні розповіді. Цікаво, що у різних поколінь вони можуть різнитися. Тобто з часом вони набувають нових деталей, доповнюються або ж зазнають якихось інших змін. Деталі – на сайті kherson-future.com.ua.

Херсонщина також має свої цікаві легенди, які можуть трохи більше розповісти про Херсон, його жителів, менталітет населення цієї південної області. Легенд досить багато, але не всі вони користуються великою популярністю. У цьому матеріалі зібрано лише найвідоміші та найцікавіші легенди Херсонщини, які здатні викликати зацікавленість у будь-кого.

Колодязь у парку «Херсонська фортеця»

Перша легенда пов’язана з колодязем, розташованим у Херсоні в парку «Херсонська фортеця». Навколо нього ходить багато чуток і дивних історій. Це досить просто пояснюється, оскільки колодязь виглядає трохи моторошно та асоціюється у більшості молоді з фільмами жаху.

Цей таємничий колодязь був побудований у кінці XVIII ст. За офіційною версією звідти діставали воду за допомогою якоїсь спеціальної машини. Про нього йдеться в одному з рапортів князю Потьомкіну. Глибина цього колодязя близько 80 метрів, стіни викладені каменем.

Якщо ж говорити про конкретні легенди, то тих, що пов’язані з цим колодязем, досить багато. Чи правда, чи ні, кажуть, що колись тією територією ходили два хлопчики з дитячого будинку та випадково провалилися у колодязь. Одні говорять, що вони не побачили його в темноті, інші стверджують, що вони гралися і просто не втрималися на землі.

Також існує поширене твердження, що до того місця не можна підходити тим, хто має погані думки, думає робити якесь зло. Саме таких людей затягує в кріпацький колодязь. Колись там було вбито чимало солдатів окупаційних військ і контрабандистів. У повоєнні роки туди скидали велику кількість мертвих військовополонених і тих, хто опирався радянській владі. Від таких історій справді стає ніяково.

Більш позитивно налаштовані містяни, приходячи до колодязя, кидають туди монетку та загадують бажання. Кажуть, якщо вона не вдариться об стіни, а долетить до води, то бажання точно збудеться.

Велика і Мала Лепетиха

Цікавою та досить оригінальною являється легенда про Велику та Малу Лепетиху – два населених пункти Херсонської області. Легенда розповідає, що була раніше, за козацьких часів на території тих земель одна невелика степова річка. Біля неї чатувала турецька сторожа, яка пильнувала, аби козаки не змогли на своїх «чайках» вийти в море. Але, як свідчать більшість джерел про козаків, вони були жвавими та винахідливими, тому їм вдавалося проскочити турків.

Наближаючись до місця, де знаходилася турецька сторожа, кошовий наказував іншим козакам, щоб вони поводилися тихіше, казав «ляпай тихо, ляпай тихо». Мається на увазі, тихіше поводься з веслами, щоб турки не почули та не почали стріляти.

Тому й назвали річку Лепетихою, а пізніше назвали так і дві найближчі слободи – Велика і Мала Лепетиха.

Джарилгач

Говорячи про Херсонщину, неможливо не згадати про такий чарівний і мальовничий її куточок як Джарилгач. Острів сам по собі виглядає дуже незвичайно, казково, тому не дивно, що існують легенди про нього.

Найцікавіша легенда розповідає про те, що колись давно вродлива жриця Іфігенія, яка не бажала виходити заміж за хороброго парубка Ахілла, побігла до моря, щоб вгамувати свій душевний біль назавжди та стати одним цілим з водою.

Та планам Іфігенії завадила богиня Артеміда, якій було шкода свою жрицю. Щоб та не накоїла дурниць, вона почала сипати пісок туди, куди ступала нога Іфігенії. Дівчина все бігла, а піщана доріжка перед нею так і стелилася. Таким чином і виник острів Джарилгач, який привітно зустрічає тисячі туристів і радує їх своєю природою та красою.

Кізомис

Наступна легенда стосується села Кізомис на Херсонщині. Воно розташоване на березі Дніпровського лиману, має багато мальовничих місць, де можна зробити прекрасні світлини та відпочити на природі.

Легенда говорить про те, що за козацьких часів на місці сучасного села Кізомис збиралися татари з награбованими речами, а також деякими українськими полоненими, щоб відправитися у Крим. Оскільки це все відбувалося біля лиману, багато молодих дівчат не бажали собі такої долі та кидалися у воду, тільки аби їх не відвезли з Батьківщини.

Можливо, саме через цю легенду й пішла назва села, адже татари після цього почали називати те місце Кізій Мис, що означає «дівоча коса».

Лемурійське озеро

Напевно, немає такої людини, яка б не чула про дивовижне рожеве озеро у Херсонській області. Його вода дійсно має гарний рожевий колір і саме через це привертає увагу тисяч туристів, які бажають зробити унікальні світлини на фоні такого незвичайного природного об’єкта.

Дивлячись на це озеро, гуляючи там біля нього, дійсно не віриться, що у нас в Україні є таке природне диво. Тому не дивно, що навколо озера ширяться різні легенди.

Наприклад, є дві легенди про появу цієї унікальної водойми. Одна легенда розповідає, що мільйони років тому на місці сучасного Лемурійського озера було величезне Лемурійське море і через кліматичні зміни та інші чинники до наших часів збереглося лише озеро – частинка тієї давньої водойми.

Інша ж легенда стверджує, що наприкінці 1960-х рр. на тому місті розбився військовий літак. І він настільки сильно вдарився об землю, що спричинив великий вибух, після якого й утворилося озеро з рожевою водою. 

Олешківські піски

Звісно ж, не можна оминути увагою легенду про пустелю, яка розгорнулася у Херсонській області. Олешківські піски мають характерний пустельний рельєф з барханами, які можуть досягати дванадцять метрів висоти. Температура там відповідна, повітря сухе та практично не захищає сушу від палкого сонця.

Легенда, що стосується Олешківської пустелі говорить, що саме на її місці колись бравий козак Іван Сірко проходив посвячення в отамани. Він провів там цілий місяць, проживши без їжі та води. Цим він підтвердив свою мужність і силу волі, яка дуже цінувалася у козаків.

З точки зору наукового підходу, легенду можна спростувати, адже пустеля виникла пізніше після існування Івана Сірка. Але разом з тим, чому не можна припустити, що він проходив такі випробування саме у такому місці, навіть якщо там ще не було пісків?

Latest Posts