Невід’ємною частиною історії будь-якого міста являється історія розвитку освіти у ньому, появи спеціальних навчальних закладів тощо. У Херсоні є багато освітніх об’єктів, і їх створення та розвиток зможуть допомогти краще пізнати історію міста. Детальніше – на сайті kherson-future.
Дуже багатою на різні події та корінні зміни являється історія Херсонської гімназії №6, з якою знайома величезна кількість херсонців, адже з нею пов’язані долі багатьох. Історія цього херсонського закладу розпочалася дуже давно та зможе зацікавити немало містян, тому варто її розповісти.
Створення закладу та роль родини Марченко у його розвитку
Розповідати про історію Херсонської гімназії №6 варто з 1902 року. Саме тоді Валентина Іванівна Марченко, яка була дружиною статського радника, землевласника, члена Херсонської міської управи Савви Марченка, відкрила у своїй власній квартирі на вулиці Суворова приватне початкове училище. Сама ж Валентина Іванівна була вчителькою російської мови та давно мріяла про відкриття освітнього закладу.
У цей навчальний заклад приймалися діти 6-12 років, там робили акцент на вивченні німецької та французької мови. У 1908 році заклад стає училищем ІІ розряду, а 1910 році – І розряду. Ще через рік Валентина Іванівна на базі училища створює приватну жіночу гімназію з семирічним терміном навчання.
Кількість учнів зростала, тому постало питання про окреме приміщення для навчання, адже будинок родини Марченко вже був занадто тісним. Тоді Савва Васильович розпорядився збудувати спеціальну будівлю, яка розташувалася прямо у дворі його будинку. Споруда мала чотири поверхи й це було незвично для Херсона початку ХХ ст. У 1915 році заклад став восьмикласною жіночою гімназією.
Великі зміни відбулися після революції 1917 року. Савва Марченко був розстріляний, а Валентина Іванівна разом із дітьми втекла до Одеси.
У 30-х рр. ХХ ст. гімназію було реорганізовано у школу №6. Серед випускників цього навчального закладу були Герої Радянського Союзу Леонід Віннер і Петро Якубовський, а також Лідія Цурікова – фронтова журналістка.
Розвиток гімназії після Другої світової війни
Після війни до школи прийшли вчителі, був сформований чудовий вчительський склад, який активно взявся за навчальний процес. Тоді Херсонська школа №6 була однією з небагатьох, де проводилося навчання українською мовою.
Успіхи та перемоги школи були викликані невтомною працею вчительського колективу, який відрізнявся згуртованістю та єдиною думкою щодо майбутнього розвитку навчального закладу. Серед вчителів варто виділити О. Чалого, М. Білого, Л. Демецьку та багатьох інших. Вони допомогли школі стати на ноги та зберегли українську мову у місті.
У 1960 році школа взяла курс на поглиблене вивчення англійської мови. На початку 1980-х рр. заклад змінив свою адресу через аварійний стан старої будівлі, збудованої Саввою Марченком. Новою спорудою, де розмістився заклад, стало приміщення колишньої школи №30.
І вже у травні 1991 року школа стала гімназією №6. Нею керували такі видатні особистості й віддані своїй роботі директори як А. Усиченко, М. Бондаренко, Н. Гладун, В. Стецюк тощо. Нова сторінка життя гімназії розпочалася з 2013 року, коли директором стала Світлана Сергіївна Корж.
Технічне оснащення класів ставало дедалі кращим, а вчительський колектив поповнили нові, енергійні педагогічні працівники. Завдяки цьому гімназія №6 стала випускати ще більше розумних, талановитих випускників, готових до нових викликів часу.
