У другій половині 19 століття винайшли фотографічний метод збереження зображень. Офіційно фотографія народилася в 1839 році. Першим, хто познайомив людей з нерукотворним зображенням, були жителі Парижа. Зміцнившись у французькій столиці фотографія почала «мандрувати» по всьому світі. Херсон не став виключенням. Про особливості фотографування та створення перших фотографій у Херсоні, читайте далі на kherson-future.com.ua.
Перший фотограф та салон
Засновником фотосправи у Херсоні став художник Петро Хрестоносцев. Працював чоловік викладачем малювання та креслення в Херсонській гімназії. У 1866 році він почав вивчати ази фотосправи. Відкрив свою майстерню та влаштував у ній перший в місті фотосалон, хімічну лабораторію, де почав виготовляти фотографії. Його перші роботи, виставлені на у вікнах майстерні, шокували містян. Обличчя на портретах були неначе живі.
Після відкриття, біля майстерні фотографа збиралася велика кількість людей, всі хотіли отримати гарний портрет. Через пів року роботи салону, містом повзли чутки, що Хрестоносцев закриває своє підприємство. Був відомий навіть покупець – губернська друкарня. Виявилося, що чутки правдиві. Згідно з договором, художник зобов’язався навчити фотосправи 2 співробітників друкарні, повідомляється на сайті mycity.kherson.ua/.
Розвиток фотосправи
Весною 1867 року в Херсоні офіційно відкрили губернську фотографію. Спочатку підприємство надавало послуги виключно державним установам, одним з яких було херсонське поліційне управління. Варто зазначити, що у той час лише у 2 містах – у Москві та Єлисаветграді поліція використовувала у пошуковій роботі фотографічні картки злочинців. Вже згодом після Херсона, фотороботи освоїв київський розшук. Це підтверджує публікація в місцевій пресі. У 1900 році газета «Південь» писала, що розшукове відділення Києва відправило письмове звернення до херсонського відділку поліції, у ньому вимагали надіслати списки та фото злодіїв, які жили в місті.
Перша херсонська губернська фотографія виявилася успішним підприємством. Через рік після відкриття з’явилася гарна можливість зробити послуги доступними для простих людей. У 1868 році місцева газета «Херсонські відомості» запрошувала містян фотографуватися. В публікації було вказано, що в салоні використовуються новий прилад Дальмайєра, якісні хімічні продукти.
Щодо розцінок, то вони були високими. Наприклад, фото на чорному тлі коштувало 2 рублі, на білому – 3 рублі. За портрети люди віддавали також від 3 рублів. Попри дорогі послуги, охочих сфотографуватися було немало. Салон працював з 12:00 дня до 16:00 години вечора. Під його дверима стояла черга, фотографи працювали щодня не покладаючи рук.
Великий успіх та потреба губернської фотографії у місті підштовхнули до дії інших підприємців, невдовзі у нашому місті почали відкриватися нові фотосалони. До початку 20 століття їхня кількість досягла вже 20. Найбільш відомими місцевими фотографами, чиї роботи збереглися до наших днів були: Бершетейн, Герінгер, Заранкін, Кофф та інші. Варто зазначити, що якість робіт митців була чудовою.
У 1901 році фотограф Можаровський за свою працю здобув нагороду від великого князя Олексія Михайловича. У 1902 році місцева газета «Південь» повідомила, що Реппепорт херсонський фотограф відзначений отримати від короля вюртемберзького високу подяку за витончено виконано фотографію.
Аналізуючи всю вище зазначену інформацію, можна впевнено говорити, що наші предки обожнювали фотографуватися. Завдяки роботам фотографів, які працювали у 19 столітті, сучасні люди мають змогу берегти знімки на яких збережена історія розвитку людства, та передавати їх з одного покоління в інше.
