Використання електроенергії принесло велику користь людству. В кожній країні, місті це сталося у різні періоди часу. У 1870 році була винайдена лампа розжарювання, відтоді почалося широке використання електроенергії у побуті. Не виключенням стало й наше місто. Про те, як у Херсоні з’явилась та використовувалась електроенергія, читайте далі на kherson-future.com.ua.

Перші проблеми

У 1870 році вулиці нашого міста в темний час доби освітлювалися, завдяки гасовому освітленню. На той час це було передове досягнення. Втім гасові ліхтарі додавали ще більшого головного болю. Витрати на освітлення були занадто високими. До того ж вночі хулігани часто били ліхтарі, зливали з ламп гас і крали скло. Коли представники міського управління перевіряли ліхтарі у місті, й виявляли що хоча б якийсь не горить, то підрядників штрафували. Щоб уникнути крадіжок, ліхтарі встановлювали на найвищих стовпах. Тому вуличні світильники були віхами, що вказували напрямок руху, ніж гарним джерелом освітлення.

Згодом влада оцінила ці всі проблеми, й провела кілька «дослідів» щодо освітлення вулиць гасово-калильними та спиртово-калильними лампами, повідомляється на сайті http://mycity.kherson.ua/.  Хоча ефективність цих методів виявилася трішки краще звичайного гасового, в цілому такий тип освітлення був дуже незручним. Крім цього, під час роботи лампи дуже шуміли, їх ковпачки швидко прогоряли. Втім через відсутність кращих варіантів, міська влада все ж віддала перевагу спиртово-гартівному освітленню.

Від гасового до електричного освітлення

Наприкінці 1900 року міське управління почало перейматися ідеєю влаштування у місті електричного освітлення. Саме тоді купець Макс Бродський запропонував звести у місті електростанцію та встановити прийнятні ціни для споживачів електроенергії. Згідно з його проєктом вуличне електричне освітлення Херсона мало бути представлене 120 ліхтарями, за які Бродський пропонував стягувати по 100 рублів на рік. Втім його проєкт не узгодили. Були ще кілька осіб, які надавали власні проєкти до міської влади.

Тож перебравши всі варіанти, все ж влада зробила рішучий крок, вона уклала довгостроковий контракт із підприємцем, інженером Риндзюнським. Той залишив заставу 15 тисяч рублів назавжди залишив країну. Лише у 1903 році місто змогло розірвати угоду з підприємцем.

У 1903 році міжнародна компанія «Сіменс і Гальське» надіслала в міську управу свій проєкт та кошторис електрифікації Херсона. Згідно з його проєктом встановлення 6000 лампочок та 100 вуличних ліхтарів обійшлися б місту у 200-250 рублів. Попри те, що для міської влади це були великі гроші, вона погодилася.

У 1907 році на центральній вулиці міста встановили два електричні ліхтарі, напруга на які подавалась з електростанції при міському театрі. 

Головним спонсором будівництва електростанції виступив Петро Соколов. Влітку 1907 року він дав місту позику в розмірі 250 тисяч рублів терміном на 37 років. 

Будівництво електростанції відбулося у 1908 році. Вже восени того ж року на електростанції встановили динамо-машини, які розподіляли струм для 1000 лампочок. Крім цього, проведення проводів для електроосвітлення у приватні квартири добігло кінця.

Першими споживачами електроенергії стали державні установи. Станом на 1910 рік користувачами електростанції були понад 600 абонентів. Потужності невеликої електростанції було недостатньо для забезпечення потреб користувачів. Тому вуличне електроосвітлення влаштували головним чином у місцях великого скупчення людей.

Лише в середині 20 століття здійснили електроосвітлення всіх вулиць міста.