У 1901 році в Херсоні єдиним транспортним засобом були візники, а саме місто перебувало в транспортній ізоляції щодо інших населених пунктів. В один із днів того самого року патріархальну тишу губернського міста порушили гуркіт мотора, скрегіт пружин, коліс та інших деталей. Більше на kherson-future.com.ua.
Чудо-машина на пильних вулицях
На вулиці Херсон в’їхав транспортний засіб, позбавлений звичного кінного потягу. За кермом авто сидів ні багато ні мало міський голова сусіднього Миколаєва Леонтовича. Основною метою поїздки стало ознайомлення з можливостями автомобіля, а також перевірка його здатності переміщення ґрунтовими дорогами Херсонщини.
Незвичайний візит чиновника не залишився поза поглядами місцевої преси. На відміну від транспорту, вона була розвинена краще. Ця подія була висвітлена в газеті “Південь”, яка на той момент була серйозним конкурентом офіційним “Губернським відомостям”.
Всюдисущі журналісти (без цієї якості не можна ніяк) довідалися, що Миколу Леонтовича в поїздці супроводжують інженер фабрики “Кудель і Ко” в Аахені (Німеччина, звідти походив наш автомобіль) Варфоломеєв, монтер одеського складу німецької компанії Байзарт.
Присутність на дорожніх випробуваннях фахівців фірми-виробника та постачальника авто цілком виправдано – на складних дорогах нашого краю могла статися будь-яка неприємність.
Шлях із Миколаєва до Херсона зайняв у водія три години з урахуванням того, що він двічі зупинявся в дорозі, щоб наповнити котел водою. У місті авто відомого гостя пробула не більше, як годину.
Фердинанд Цорн: від велосипеда до автомобіля
У питанні першої появи в Херсоні автомобіля привертає увагу особистість ще однієї людини. Це був відомий в історії Херсонської губернії Фердинанд Адольфович Цорн. До 1910-х років його ім’я було відоме вже на території майже всієї імперії. На момент приїзду до Херсона міського голови м. Миколаєва він був власником одеського торговельного складу, через який було куплено автомобіль фірми “Кудель”.
Свого часу Цорн успадкував бізнес батька, який займався виробництвом та продажем. У 1900 році він відкрив своє підприємство, яке займалося постачанням автомобілів у різні губернії, а також проводило ремонт та налагодження вузлів та механізмів.
1912-го успішний та грамотний підприємець отримав пропозицію обійняти посаду директора представництва відомої німецької автофірми “Бенц” в Одесі. діяльність одеського представництва солідної німецької фірми поступово поширилася протягом усього губернію, та був – далі. Рік у рік справа процвітала, поки не настав 1917 рік і з його нескінченними потрясіннями, нестабільністю та двома революціями.
Надалі бізнесмен Ф. Цорн часто бував у Херсоні, зокрема під час автоперегонів, які стали дуже популярними у 1910-х роках.
Нарешті, 1913 року ім’я Ф.А. Цорна була включена до престижного книжкового видання, присвяченого 300-річчю правління будинку Романових.
Через короткий проміжок часу автомобілі придбали заможні херсонці, серед яких був Міський голова Іван Волохін.
Підсумовуючи появі розповіді про те, як жителі Херсона стали свідками відвідування їхнього міста чудо-машиною, хочеться навести одну паралель зі світом художнього кіно. Щоразу в’їзд таємничого транспорту на чотирьох колесах супроводжується клубами пилу, вигуками здивованого та наляканого населення.
Порівнюючи події роману з тим, що сталося у Херсоні у 1901 році, можна відзначити ще одну деталь. Екіпаж “Антилопи” видає себе за головний автомобіль автопробігу. Ми вже знаємо, що Херсон був одним із пунктів, у яких зупинялися учасники перегонів у 1910-х роках.
Не відомо, чи орієнтувалися на Херсон автори роману, але картини прибуття авто Козлевича та приїзд до Херсона Миколи Леонтовича мають дуже багато суміжних рис. Схожі між собою та автопробіги вздовж Чорного моря і те, про що писали І. Ільф та Є. Петров.
