Історія – світ парадоксів. У цьому не доводиться сумніватися під час спостереження за містом Херсон та тими територіями, на яких місто було головним. У 19 столітті Херсон, як відомо, був центром величезної губернії. Проте, крок за кроком він поступився лідируючими позиціями Одесі та Миколаєву, які були молодші за нього. Більше на kherson-future.com.ua.
1865 року, коли з Одеси прокладали перші залізничні мітки, у Херсоні про це навіть не мріяли. Губернське місто імперії так і залишалося довгим відрізаним від залізничних розїздів, станцій, полустанків. І лише 1874 року на території Херсонської губернії проклали першу гілку шляхів, яка з’єднала Москву із Севастополем. Але знову Херсон залишився не при справах, бо склади проходили за 200 кілометрів від губернського центру. За рік до цього шум та гудки потягів почули мешканці Миколаєва.
Губернський центр в ізоляції
Така ізоляція Херсона призвела до зниження вантажообігу його морського порту, занепаду суднобудування, лісопильних підприємств. Херсон поступово перетворювався на другорядне провінційне містечко. Тільки залізничне сполучення могло вивести місто із соціально-економічної стагнації, повернути йому статус великого вузла, через який могли б здійснюватися внутрішні та зовнішні економічні відносини.
Керівництво міста, земські збори чудово бачили проблему. Протягом трьох десятків років він атакував листами петербурзьких бюрократів. Наполегливості херсонців можна позаздрити, що в ту епоху не було, як відомо, Інтернету, телеграфне повідомлення лише набирало обертів. Зв’язок був тільки поштою, яку відправляли з Херсона… кіньми. Залізниці не було! Ось такий виходило замкнене коло ізоляції Херсона.
Чиї інтереси важливіші
Багаторічне листування про продовження залізниці від Миколаєва до Херсона мало успіх, хоч і проміжний. З 17 травня 1900 року у профільному департаменті Міністерства шляхів сполучення почалося вивчення можливості проведення залізниці Миколаїв – Херсон – Перекоп. За умови, що ця гілка буде все ж таки прокладена, Херсон отримував повідомлення із сусідніми морськими та економічними центрами. Це прискорило б поглиблення підходів до порту, а з ними – морське судноплавство та розширення власне порту.
Раптом у проєкту з’явилися конкуренти від імені відомого у тих краях землевласника Фальц-Фейна та її покровителів у вищих колах управління імперією, зокрема у Міністерстві шляхів сполучення. Представник почесної родини задумав шлях від Миколаєва до населеного пункту Хорли через Берислав, Каховку, Скадовськ. За такого розкладу Херсон залишався не при справах. Натомість це давало великі дивіденди. Фальц-Фейна: проведення лінії через малонаселені пункти з метою виходу до моря, до можливості продавати зерно за кордон. Це означало б загибель Херсона, як це було у 1850-х роках із Севастополем, падіння якого відбулося саме через слабке дорожнє сполучення.
Переломний приїзд міністра
Залізнична доля міста врятувала один історичний випадок. Дев’ятого листопада 1901 року пароплав “Херсон” доставив до Херсонського порту міністра шляхів сполучення князя Михайла Хілкова. На цей візит херсонці покладали великі надії та підготувалися до зустрічі відповідним чином. Можливо, князь Хілков не зміг встояти перед такою гостинністю та пообіцяв херсонцям надати посильну допомогу у розвитку проєктів. У 1904 році роботи з поглиблення морських підходів були закінчені, і настала черга залізниці.
Водночас не варто забувати і те, що Михайло Іванович був одним із найдосвідченіших керівників залізничного відомства імперії. Саме під його керівництвом було прокладено знамениту Китайсько-Східну залізницю. Він, як ніхто інший, розумів стратегічне значення залізниці як для Херсона, а й у всій південно-західної околиці Росії.
Спільні зусилля міністра та міського керівництва призвели до того, що у жовтні 1907 року відбулося відкриття залізничного сполучення між Херсоном та Миколаєвим. Можливо, це сталося раніше, але незадовго до цієї урочистої події були бойові дії на Далекому Сході й всі сили були кинуті туди. До далекого тилового міста знову не дійшла черга. Але міністру треба віддати належне. Своє слово він дотримав!
