Понеділок, 23 Травня, 2022

Демонтаж пам’ятників більшовикам у Херсонській області

Через останні новини про демонтаж пам’ятника комуністу Фрунзе Михайлу в с. Агаймани 15 грудня 2021 року ми вважали за потрібне провести детальний аналіз декомунізації у Херсонській області. Хронологія, реакція місцевих жителів, причинні фактори та результативність цього явища. Більше на сайті kherson-future.com.ua.

Історія декомунізації на Херсонщині

 Декомунізація це як “руйнація”, а й переосмислення речей. Тенденції зі зносу пам’яток, перейменування об’єктів суспільної значущості, площ та вулиць почалися з кровопролитного протистояння під час Революції Гідності. Десятки тисяч активістів зносили пам’ятники вождям та комуністичних діячів по всій Україні. Це явище поширилося по всій країні, включаючи Херсонщину. 

У Херсоні все почалося 23 лютого 2014 року, коли в центрі міста було проведено наймасштабніший мітинг, колись зафіксований за місяці протесту. На площу Свободи вийшло до 3-4 тисяч людей, розглядалося питання про знесення пам’ятника Леніну. Не дочекавшись офіційної відповіді від міської адміністрації, протестуючі взяли ініціативу у свої руки та “демонтували” пам’ятник власними зусиллями. З того часу, по всій Херсонській області, зокрема: Білозерка, Олешки, Нова Каховка, Таврійськ, Скадовськ, та десятках інших міст, було демонтовано та перейменовано незліченну кількість об’єктів.

Оскільки південь України відомий своїми суперечливими та неоднозначними поглядами на культурний та політико-історичний курс України, у деяких ситуаціях місцеві жителі перешкоджали проведенню декомунізації. Особливо помітна ця активність була у невеликих провінційних містах та селах. Багато жителів висловлювали занепокоєння або виявляли скептицизм щодо необхідності декомунізації. Так, місцеві прихильники соціалізму та курсу зближення з Росією неодноразово брали участь у протестах, а також перешкоджали зносу пам’ятників та проведення акцій прихильників Євромайдану.

Ми розглянемо прогрес декомунізації Херсонщини за останні 8 років. Процес перейменування та зносу все ще актуальний, а жителі Херсона не дають однозначної оцінки всім подіям, що відбуваються. Навіть за кілька років Херсонці не виявляють солідарності із законодавчими службами міської адміністрації. Деякі з незгодних перешкоджають проведенню проукраїнських акцій та висловлюють своє незадоволення у соціальних мережах та на вулицях міста.

Московська чи Фальц-Фейн?

Одна з недавніх новин – питання про перейменування вулиці Московської зайшло в глухий кут. Містяни не підтримали законопроект про перейменування вулиці на честь родини Фальц-Фейнів – одних із найвпливовіших землевласників Таврійської губернії у 19 столітті. Питання було порушено ще в липні-серпні 2021 року, і обговорювалися довгий час – до 8 листопада.

За заявою прес-служби міської ради, виходячи із висновків уповноважених комісій:

”За цей час на ім’я міського голови Ігоря Колихаєва та комісії надійшло 8 листів, сім з яких – від громадських організацій з підтримкою перейменування та одне колективне звернення від мешканців вулиці Московської. Загалом участь у громадському обговоренні та наданні пропозицій взяли 363 херсонці, з яких 120 виступили “за”, 213 “проти” та 30 осіб утрималися.”

Тому питання про перейменування вулиці Московської поки що залишається відкритим.

З перелічених чинників і подій можна сформулювати висновок, що в Херсоні діє багато проукраїнських організацій та діячів. Вони виносять питання до загального дискурсу, пропонують прискорювати процес декомунізації та проводять акції. Але далеко не всі готові змінити свій звичний уклад, на щось нове, хоч їх і стає з кожним роком дедалі менше. А ефективність перейменування і знову культурних об’єктів також викликає низку цілком справедливих сумнівів.

Latest Posts