У житті буває таке, коли людина живе в одному місті більше 50 років, але так до кінця й не знає його історії та особливостей. Наприклад, чимало херсонців і досі не знають, що в їхньому рідному місті є особливий сонячний годинник, побудований ще в ХІХ ст. Його згадано в багатьох дослідницьких роботах, в записках істориків тощо. Більше інформації на сайті kherson-future.com.ua.
Хто такий Джон Говард?
Цей незвичайний годинник, а за сумісництвом і пам’ятник англійцю Джону Говарду, знаходиться на вулиці Ушакова, яка добре знайома кожному херсонцю, бо розташована в центральній частині та на ній розмістилось багато важливих закладів і об’єктів: Херсонська міська рада, Центральний універсальний магазин, обласна лікарня тощо.
Джон Говард – це талановитий лікар, філантроп, основною метою всього життя якого була допомога хворим. У всіх історичних замітках, літературі про нього говориться як про самовіддану, чесну та надзвичайно працьовиту людину, яка невтомно допомагала усім, хто того потребував. Він часто лікував хворих за свої власні кошти, намагався добитися пом’якшених умов для тюремних в’язнів.
До Херсона англійський лікар прибув у 1789 році. І, чесно кажучи, його приїзд був дуже доречним, адже на цей час в місті панувала епідемія. Намагаючись допомогти всім, борючись за життя кожного хворого, його теж настигла ця безжалісна хвороба. Знаходячись у поганому стані, відчуваючи свою можливу смерть, Дж. Говард забажав, щоб на його могилі було встановлено сонячний годинник. Невдовзі після цього він помер.
Історія сонячного годинника
Бажання філантропа було почуте і його поховали в південній частині міста, встановили сонячний годинник. Поховання виглядало розкішно по міркам того часу. Але будівництво не було продумане до кінця, був використаний досить не надійний матеріал і через якийсь час все стало руйнуватися. Зовсім скоро було викрадено погруддя англійця, а потім зник і сам годинник.
У 1818 р. Олександр І, відвідуючи Херсон, звелів збудувати новий пам’ятник цій визначній людині, але в іншому місці, де б його було помітно. Через два роки пам’ятник було збудовано, ще через декілька років його було перебудовано та вдосконалено. В результаті таких дій обеліск, встановлений там, досягнув довжини більше 10 метрів і було додано медальйон з барельєфом Говарда.
Монумент неодноразово був підданий різним діям вандалів, довгий час на ньому не було сонячного годинника та інших цінних деталей. Усе було відновлено лише до 200-річчя з дня смерті філантропа.
Для виготовлення цього разу було використано міцний і надійний матеріал, який, будемо сподіватися, зможе довго радувати своїм зовнішнім виглядом. На пам’ятнику херсонці зможуть помітити написи на російській та латинській мові («Спасал других», «Жил для других»).
Подивитися на таку пам’ятку буде цікаво та пізнавально всім, хто цього ще не зробив. А завдання спрощує ще й те, що більшість херсонців принаймні раз у два-три дні бувають в центрі міста й, зокрема, на вищезгаданій вулиці, де і розташований монумент.
