Вулиця Суворова у Херсоні може повідати її гостям дуже багато чого цікавого про історію міста. На ній розташована велика кількість цінних архітектурних споруд, які належать до пам’яток України та знаходяться під захистом держави. Щоб дізнатися більше переходьте на наш сайт kherson-future.com.ua.
Дуже цікавим будинком, який привертає увагу пішоходів на вищезгаданій вулиці, є колишній дім сім’ї Марченко. Він відрізняється від інших міських будівель деталями, дещо схожими на татарські мотиви. Зараз там знаходиться обласний Будинок вчителя.
Історія будівлі
Першими мешканцями цього будинку були Савва та Валентина Марченко. Чоловік був відомим поміщиком, членом Херсонської міської управи, тобто мав статус у суспільстві. Коли у другій половині 1900-х рр. було відкрито у місті відділення Державного громадського банку, його директором став С. Марченко.
Його дружина була розумною та привабливою жінкою, яка дуже любила дітей та мріяла про відкриття навчального закладу в Херсоні.
Їх двоповерховий будинок непогано зберігся, зважаючи на його вік та історію. Його вікна гарно обрамлені кільовими арками. Така архітектурна деталь наявна у багатьох спорудах того часу, розташованих на півдні. Також вирізняється парадний вхід, який виділений дивовижним металевим карнизом з багатим (для початку ХХ ст.) декором.
Позаяк сім’я Марченків відрізнялася стабільним фінансовим становищем, жила досить багато, всередині будинок мав розкішні зали та різноманітні прикраси. На другому поверсі жив сам Марченко з дружиною, там була столова, зал для прийняття гостей, а на першому (напівпідвальному) поверсі жили їх діти, яких було п’ять. Кожен з малечі мав свою окрему кімнату.
Поява гімназії у дворі будинку
Будинок Марченків не довго залишався звичайним житловим приміщенням. Оскільки Валентина Іванівна мріяла про створення жіночої гімназії, незабаром деякі кімнати будівлі стали простором для навчання дітей.
Але спочатку це було початкове училище, де навчалися і дівчата, і хлопці. Там викладали французьку та німецьку мови. Валентина Іванівна та її помічниці були там вчительками.
Та думка про жіночу гімназію не полишала жінку. Вже у 1912 році у дворі будинку Марченків почали будувати чотириповерхову споруду для приватної жіночої гімназії. Вона була розрахована на навчання поміщицьких дітей, тому грошей на комфортні умови навчання Савва Марченко не шкодував. Додатково біля гімназії було споруджено двоповерховий гуртожиток.
У гімназії було 8 класів, там викладали Закон Божий, російську граматику, історію, арифметику, гігієну, музику тощо. За ініціативою Валентини Марченко, там проводилися художні вечори.
У 1917 році Савва Марченко помер, а дружина з дітьми покинули місто. Доля їх будинку склалася не найкращим чином. Під час Другої світової війни приміщення будинку слугували стайнею і там знаходилися коні. Споруда була у жахливому стані. Одна з зал будинку була відреставрована пізніше та нині лише нагадує про те, яким розкішним місцем раніше був цей незвичайний будинок на вулиці Суворова.
